ОСОБЛИВОСТІ ЕКСТРУЗІЇ НА ДВОШНЕКОВИХ ЕКСТРУДЕРАХ
Пластмаса (пластична маса) — це загальноприйнята назва для матеріалів, основним (і іноді винятковим) компонентом яких є макромолекулярні речовини. Це можуть бути натуральні чи синтетичні полімери.
Пластмасу можна отримати з:
- чистого полімеру (наприклад, поліметилметакрилату, полістиролу, поліетилену);
- сополімерів;
- сумішей полімерів.
Також її отримують із полімерів, які:
- модифіковані хімічними методами (наприклад, гідролізом);
- модифіковані фізико-хімічними (наприклад, деградацією);
- містять такі речовини як пластифікатори, наповнювачі, стабілізатори, а також барвники та пігменти.
Властивості пластику
У окремих видів пластика — різні механічні та хімічні властивості, але можна припустити, що більшість із них має такі особливості:
- повна водонепроникність;
- низька щільність;
- низька стійкість до високих температур;
- відсутність електропровідності;
- стійкість до численних хімічних речовин, таких як кислоти, оливи тощо;
- простота обробки.
Однак слід пам’ятати, що полімерні матеріали надзвичайно різноманітні, тому можна знайти виключення практично з будь-яких вищезазначених характеристик.
Види пластмас і маркування
Щоб розуміти, як і чим клеїти пластик, зварювати його або знежирювати та плавити, завжди необхідно знати, з яким саме матеріалом ви маєте справу. Тільки тоді можна гарантувати, що ви будете використовувати правильну речовину для конкретної діяльності, яка не зашкодить цьому пластику. Тут дуже корисне маркування на кожному пластиковому виробі, воно дозволяє швидко визначити тип матеріалу, з яким ми працюємо.
Маркування пластику:
- PET (PETЕ) — поліетилентерефталат. Це діелектрик, який відрізняється міцністю та стійкістю до зносу. Його не можна розчинити в будь-якому органічному розчиннику чи воді. Поліетилентерефталат можна використовувати для створення ємностей під рідину, наприклад, для питних напоїв або побутових хімічних засобів. Він є в складі деяких хімволокон для виробництва одягу або технічних пристроїв. Також йому знаходять застосування в багатьох інших сферах.
- HDPE — поліетилен із високою щільністю. Він має стійкість до впливу води, не вступає в реакцію з кислотами й лугами. Може розкладатися при використанні азотної кислоти (розчину 50%-го кімнатної температури), а також фтору та хлору. З HDPE роблять харчову плівку, кульки, посуд для одноразового використання та інші матеріали. Вироби з цього поліетилену можна переробляти, використовуючи різні методи утилізації.
- PVC — полівінілхлорид, це 3-й тип маркування пластмаси. Він зовсім не має кольору, тобто прозорий. У цього матеріалу — хімічна стійкість до мінеральних олив, розчинника, лугів і більшості кислот. З полівінілхлориду виробляють віконні та дверні профілі, лінолеум або штучну шкіру. У нього немає стійкості до ультрафіолетових променів.
- LDPE — поліетилен із низькою щільністю. Його можуть застосовувати там же, де й попередні матеріали (крім твердих виробів і різних пляшок). Цей вид пластмаси — один із найбільш безпечних.
- PP — поліпропілен, це п’яте маркування пластмасових виробів. У нього не така велика щільність, як у поліетилену, зате він більш стійкий до стирання. Також на нього практично не впливають температури. Корозійне розтріскування майже не вплине. З такого поліпропілену можуть робити пакувальні матеріали для продуктів, які швидко псуються, пляшечки для дитячого харчування та різні прозорі трубочки.
- PC — полістирол. Йому знаходять застосування в теплоізоляційних роботах, при виготовленні пляшок, харчових ємностей і предметів одноразового посуду.
- О — це маркування виробів з пластмаси інших видів. Найчастіше їх використовують у будівництві.
Застосування пластмаси
Матеріали, які традиційно застосовуються для виробництва різних видів упаковки, такі як дерево, скло або метали, швидко замінюються пластмасами. Підраховано, що близько 20-25% упаковок виготовлено з пластмаси. Вони часто мають вигляд різних плівок.
Пляшки також виробляються з пластика методом, коли порожнисту упаковку отримують видуванням у форму. У жорстких упаковок із полістиролу дуже важливе та широке застосування. У будівництві пластмасу використовують для внутрішньої обробки. З неї виробляють, серед іншого, різні види підлогових покриттів, віконних і дверних рам. Пластмаса також використовується як покрівля.
Різні види пластмас широко застосовуються в побуті. Багато пристроїв і обладнання зроблені з них. Пластмаса також виконує різні функції в сільському господарстві. Наприклад, поліетиленова плівка значно збільшила потенціал для вирощування культур у теплиці. Вона використовується як структурний елемент, так і як покриття для тримальної конструкції.
Описані вище приклади — це лише деякі способи застосувань, які пластмаса знайшла в житті людини. Кожен повинен усвідомлювати той факт, що час від часу ми використовуємо об’єкти або пристрої, створені з якогось штучного матеріалу. Сьогодні важко уявити світ без пластику. Він став невіддільною частиною повсякденного життя кожного.
Все про пластик: переваги й недоліки
Хоча використання пластмас має свої недоліки, врешті решт, переваг у такого матеріалу явно більше. Наприклад, це:
- здатність легко створювати навіть дуже складні й неправильні форми (хороший приклад — 3D-принтери чи форми для виготовлення об’єктів методом лиття під тиском);
- мала вага;
- висока механічна міцність;
- довговічність виробів, які виготовляються;
- хороші електроізоляційні властивості;
- висока хімічна стійкість;
- можливість переробки (у разі поділу відходів);
- легке тонування.
До найголовніших недоліків пластмаси належать:
- низька стійкість до високих температур;
- дуже тривалий час розкладання (пластикові відходи розкладаються тільки через багато десятків або навіть сотень років);
- сприйнятливість до повзучості (тобто повільна зміна форми в результаті дії цього об’єкта або матеріалу при постійних і тривалих навантаженнях).
Тепер ви вже знаєте позначення пластика та властивості різних видів. Пластмаси не настільки небезпечні, як про них думали багато років: звичайно, за умови, що вони правильно оброблені. Знаючи, як довго пластик розкладається (деякі види навіть до 1000 років!), варто пам’ятати, що використані або зламані предмети з полімерних матеріалів слід викидати в контейнери для окремих відходів.
Це не тільки допоможе зберегти наше оточення в кращому стані, але й побічно вплине на ціни пластмасових виробів — їхнє виготовлення з вторинної сировини дуже дешеве.
